17 жовтня в Києві відбувся День довіри – його організаторами виступили Києво-Могилянська академія, центр Св. Климента, Центр європейських гуманітарних досліджень, Спільнота Тезе та християнські спільноти м. Києва. В програмі були привітання, спільне читання Біблії, обговорення в групах, молитва, обід та семінари в парафіях та общинах міста Києва про віру і мистецтво, про віру та соціальне служіння. День завершився у музеї Івана Гончара переглядом фільму про заплановану європейську зустріч молоді в Познані в кінці року, спільним обговоренням минулого дня та фуршетом.

Гарна експозиція орхідей відкрита для відвідувачів на вулиці Рогнединській 3 (це між Площею Льва Толстого та Палацом Спорту). В цьому будинку проживав український письменниk і дисидент Гелій Снегірьов, перед будинком стоїть пам'ятник Шолом-Алейхему. Ще окрім орхідей, на виставці в підвальному приміщенні представлена експозиція фіалок серед численних акваріумів з рибами, які доповнюють клітки з ігуаною та шиншиллою.

В Національному історичному музеї, що знаходиться по вулиці Володимирській 2 (будівля розташована на початку Андріївського узвозу, зліва), проходитиме ще з пів-року виставка, присвячена 50-тим роковинам загибелі Степана Бандери та століттю з дня його народження. На виставці можна побачити документальні матеріали, фото з архівів родини та вояків УПА, їх особисті речі.

Вірш Олесі Мамчич під назвою "Водяник"

Далеко від моря,
далеко від рік
живе у селі
молодий Водяник

Чому, Водяниче,
живеш без води?
Чому, Водяниче,
прийшов ти сюди?

Тому, що коли я
ще плавати вчивсь
у клятому озері
ледь не втопивсь.

У любви, как у пташки крылья - ее нельзя никак поймать.
Тщетны были бы все усилья, но крыльев ей нам не связать.
Все напрасно: мольбы и слезы, и красноречье, и томный вид,
Безответная на угрозы, куда ей вздумалось, летит.
Любовь свободна, век кочуя, законов всех она сильней.
Меня не любишь, но люблю я - так берегись любви моей!
Думал ты, пташка уж поймалась, но взмах крыла и в облака
От тебя она внось умчалась. Не ждешь ее, но здесь она.
Близ тебя вот она порхает, волнуя пламенную кровь.
Поспеши к ней - она взлетает; гони ее - она тут вновь.

Vchora z podrugoyu buly u Svyatytelya Spiridona Trimifunts'kogo - dyvovyzjna vin lyudyna sudyachy z jytiya.

Сьогодні Благовіщення. Вчора дивні речі відбувалися зі мною. Згадується вірш Мар'яни Савки "Речі і голоси" (Бабуня).

Свічі запалені. Липа обірвана.
Світ перекинувся. Простір зачах.
Все ще шукаємо (знаємо, віримо) –
Світла у темряві, сонця в очах.

Пахне на згарищах попелом, солодом.
Гіркнуть меди, променіє свіча.
Все ще шукаємо (віримо, молимо)
Істини у найпростіших речах.

Знову вірш Вікторії Блакити.

Рыцарь без доспехов,
Всадник без коня,
Ты был моим поклонником,
Да только без меня.

А я была неверной,
И может даже злой.
Но, кажется, я вправду,
Была больна тобой.

Ты знаешь это, милый,
Коль знаешь, - не ропщи.
Ведь наши идеалы
По-прежнему общи.

И что-то причиняет
Сердечку злую боль.
Ах неужели это
Действительно любовь?

Нещодавно пішла з життя ще одна світла душа - Катюша Кірнаєва. Коли йдуть в вічність в 16 задаєш собі питання, чи ти щось встиг зробити в свої 32.
Віка Блакита подарувала мені гарний вірш, який хочу розмістити в цьому пості. Вірш російською.

Последний стих, последний слог,
Последний в клеточку листок,
Желтеет школьная тетрадь,
А годы - как их обуздать?
Они летят быстрей-быстрей
Сквозь сон заснеженных морей,
Через дремоту тополей.
Как хочеться скорей уснуть
Прервать свой непосильный путь,
А жизнь опять зовет вставать,
Хоть спотыкаться, но бежать.

В ніч з 06 на 07 лютого в лікарні померла Розалія. Дуже дякую всім людям, що молились за цю світлу дитину і підтримували мене. Хай Господь упокоїть її в Своїх світлих обителях!

Люди по-різному реагують на такі події. Згадались стрічки Хуана Рамона Хіменеса.

Что с музыкой, когда молчит струна,
с лучом, когда не светится маяк?
Признайся, смерть - и ты лишь тишина и мрак?

Читаю книжку Юлії Вознесенької "Мои посмертные приключения" (М.: Лепта, 2002 - 184 С.).
Ідея така ж як у Серафіма Роуза "Душа после смерти", однак форма викладу інша - це як повість від першої особи. Дуже цікаво написано.

Вчора дивились фільми нідерландського художника єврейського походження Йоса Стеллінга. Він приїздить в Україну вже декілька разів поспіль. Фільми цікаві тим, що в них відсутні діалоги - головний акцент припадає на міміку, жест та саму гру акторів.
Перший фільм "Еротичні історії: Зала очікування" - абсолютно неправдоподібна історія, однак з цікавою аллюзією щодо людського сприйняття себе та інших. Чоловік-ловелас поки дружина ходила і шукала для нього чашку кави намагається привабити до себе бодай котрусь з жінок, які також знаходяться в залі очікування разом з ним. Однак, всі його спроби невдалі. Потім з'вляється володарка розкішного тіла зі стервозною зовнішністю і за лічений час зваблює чоловіка на очах у всіх присутніх в залі очікування. Білявка застібає одяг і спокійно покидає зал під мовчазні погляди оточуючих. Нарешті приходить дружина головного героя з двома стаканами кави і під перестрілкою поглядів чоловік проливає каву собі на одяг.
З другого фільму "Ілюзіоніст", якого я власне чекала більше через цікавість до самої теми, мене просто розчарував. Разом з нами пішло з зали ще декілька людей - викликає повагу, коли людина не їсть все, що їй намагаються втюхати. Не розумію як можна споживати щось таке безтолкове, що і мистецвом не назвеш.

Вчора були на виставці іконопискої майстерні "Неопалима Купина", що зараз проходить в галереї "Хлібня" на території Софійського заповідника. Виставка вразила різноплановістю представлених іконописних образів, деякі з яких я бачила вперше. Дуже допомогли коментарі мого друга, що навчається в цій майстерні. Вхід на територію Софії - 2 грн., на виставку - 5 грн. Хто цікавиться, пишіть в коментарі, або в приват-повідомлення. Думаю, що прийду туди ще раз з друзями, які можуть тільки в вихідні дні.

Прекрасне святкове поздоровлення з Новим роком для ВІЛ-позитивних діток з Охмадиту організували працівники з www.aidalliance.org.ua
Діти були такі красиві у маскарадних костюмах і такі щасливі! :)

Вчора в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври відбулась акція "Подаруй дитині свято".
Докладніше про це в новинах на сторінці: http://orthodox.org.ua/uk/aktualne/2008/12/17/4246.html

Мені особливо сподобались листівки, видруковані спільнотою Преподобного Іони Київського (http://www.iona.kiev.ua/) при Свято-Троїцькому Іонинському монастирі, з малюнків дітей хворих на онкозахворювання. Шкодую, що не купила їх більше - таких оригінальних листівок я ще не бачила. :)

Панове,
в передноворічно-різдвяний період хочу поділитися порадою - купляйте речі в магазинах з великим товарообігом. Невеличкі магазини безперспективні - в разі повернення товару ви опиняєтесь у скрутному становищі.
Нещодавно купила зимове взуття в бутіку Silvia Rosso в Променаді. З продавцями магазину я домовилась, що в разі необхідності я повертаю взуття, а вони мені відповідно гроші. Мій чек вважається документом, однак гроші мені не повертають через відсутність необхідної суми в касі.
В інших точках продажу взуття в Променаді, наприклад, AirStep - обслуговування на порядок вище і проблеми з поверненням не помітила.
Бажаю всім вдалих святкових покупок!